Новини

Міське сафарі: які проблеми та рішення вдалося вполювати у Львові

20.08.2020

З кожним роком негативний вплив міст на довкілля зростає. Займаючи всього 2% площі суходолу, тут використовується близько 60% світової енергії, продукується до 70% парникових газів та приблизно стільки ж відходів. Перенаселення та переспоживання потребують глобального переосмислення цих викликів та інноваційних ідей заради чистішого, безпечнішого та комфортнішого майбутнього.

З цією метою восени минулого року у Києві за ініціативи Лабораторії інноваційного розвитку ПРООН провели перше “Сафарі для громад”. Дводенна пригода об’єднала проактивних містян у пошуку природоорієнтованих рішень для таких міських проблем як погіршення якості повітря, нераціональне використання дощової води, неправильне поводження з органічними рештками, ефект “міського теплового острова” тощо. А вже цьогоріч випала можливість доопрацювати та протестувати інструментарій проекту у Львові та Білій Церкві.

“Сафарі для громад” у Львові — фото ГО “Плато”

Львів став першим українським містом, для учасників якого методологію “Сафарі для громад” було змінено з урахуванням одразу кількох вагомих обставин.

Першою з них, передбачувано, стала так звана “нова реальність”, зумовлена епідемією коронавірусної інфекції. Так з’явився компромісний варіант програми, в який було включено два навчально-теоретичні блоки про природоорієнтовані рішення та можливості їх застосування і дослідницько-практичну частину з “польовими дослідженнями” міських проблем у міні-групах та розробкою власного прототипу проекту.

Другою особливістю “Сафарі у Львові” стало розширення навчальної програми модулем про інструменти громадської участі, як додаткову можливість для залучення ресурсів на реалізацію напрацьованих прототипів.

Власне за таких обставин у серпня відбулося перше “Сафарі для громад” у Львові. До активної участі у проекті долучилося 25 учасників та учасниць з числа освітян, представників органів місцевого самоврядування, бізнесу, громадського сектору та просто активні мешканці. Всі вони взяли участь у навчанні про те, якими бувають природоорієнтовані рішення, які міські проблеми вони вирішують та де застосовуються. Навчальний блок також містив знайомство із можливостями громадської участі у місті, зокрема, Громадським бюджетом Львова. Так відбулося не випадково, адже Львів є лідером в Україні щодо застосування партисипативних інструментів з боку громадськості. І саме підхід з боку природоорієнтованих рішень у плануванні громадських просторів, парків, дитячих та спортивних майданчиків, шкільних подвір’їв значно підсилює змістовну частину пропозицій мешканців у контексті сталого планування та, зокрема, адаптації міського простору до зміни клімату.

Озброєні свіжонабутими знаннями та підтримкою експертів, учасники програми отримали завдання “вполювати” та позначити на мапі якомога більшу кількість проблем, що потребують розв’язань від природи. Учасники були розподілені на групи, які упродовж 2-3 годин досліджувала місто за визначеними маршрутами із гідами-експертками Олександрою Сладковою, Василиною Гарбар і Іриною Галюк. Маршрути охопили дно зневодненого Піонерського озера, русло річки Зубра, оптовий ринок “Шувар”, декілька прибудинкових територій і громадських просторів, “мале зелене кільце Львова” і дах одного з корпусів Львівської Політехніки.

“Сафарі для громад” у Львові — фото ГО “Плато”

Польове дослідження виявилося насиченим на знайомства, враження та результати “полювань”. Колективно та індивідуально, у абсолютно різних частинах Львова учасники, гіди та організатори намапували близько 40 “проблемних” локацій, які стосуються ефекту “міського теплового острова”, підтоплення території, зменшення біорізноманіття, нераціонального використання ресурсів тощо. І що найголовніше – чверть з цих локацій знайшли відображення у напрацьованих та презентованих прототипах проектів.

Промаркована проблемними локаціями та прикладами ПОР “Велика мапа Сафарі”

Відтак учасники в межах “Сафарі для громад” надихнулися на наступне.

Озеленення фасаду багатоквартирного будинку на проспекті Свободи із використанням невибагливих в’юнких рослин, які з часом утворили б систему еквівалентну природній зеленій системі кондиціонування.

Благоустрій простору навколо «Тарілки» – громадської організації, що займається створенням першого в Україні продовольчого банку. Її приміщення межує з депресивним і небезпечним простором у вигляді ділянки, обмеженої з трьох боків стіною, що на додаток періодично підтоплюється дощами. Група учасників переконана, що вузол проблем можна вирішити із облаштуванням тут зеленого громадського простору. Це допоможе зробити куток привабливим та безпечним для ініціативи і мешканців будинку. Зокрема, прототип проекту передбачає використання тут таких природоорієнтованих рішень як контейнерне озеленення, вертикальне озеленення, пергола, дощовий садок, проникні поверхні.

Зупинка на Підвальній – інтенсивний рух транспорту та відсутність об’єктів блакитно-зеленої інфраструктури робить одну із вузлових зупинок громадського транспорту Львова у спекотні дні максимально некомфортною для пасажирів. Саме тому учасниками було запропоновано розглянути можливість озеленення самої зупинки та переглянути принципи догляду за частиною газону, що знаходиться поруч.

Луки замість газонів у сквері на Кульчицької. Громадський простір біля школи №18 на вулиці Кульчицької кілька років поспіль був предметом суперечки між мешканцями та спортклубом, але тут все ж було дозволено облаштувати сквер. Учасники Сафарі прагнуть зберегти у межах скверу частину дикої рослинності, щоби сприятливо вплинути на місцевий мікроклімат та стан біорізноманіття.

Інша частина прототипів проектів відноситься до ідей, робота над осмисленням яких розпочалася до “Сафарі для громад”, але під час проекту з’явилася можливість наповнити їх новим природоорієнтованим змістом.

Так, міні-команда з молодих науковців Інституту Геодезії вже тривалий час обмірковує ідею створення на даху одного з навчальних корпусів Національного університету “Львівська Політехніка” сучасного навчального простору під відкритим небом. На “Сафарі для громад” учасники дізнавалися більше про технології озеленення дахів для формування на даху більш сприятливого для перебування людини середовища.

У результаті проекту з’явилося і кілька корисних ідей для розвитку вже раніше розпочатого проекту “Парк компостерів” – демонстраційного майданчика, який знаходить на вул. Пластова, в межах якого заплановано провести експеримент та випробувати 12 різних варіантів переробки харчових і садових відходів.

Польове дослідження простору поблизу “Тарілки” — фото ГО “Плато”

Не менш надихаючими є історії переосмислення приватного будинку у Залізничному районі, який з усіх сторін оточили монстри-багатоповерхівки, а власниця прагне перетворити у зелену оазу серед міста, прибудинкової ділянки ОСББ на вулиці Лисенка, де за ініціативи небайдужих мешканців вже незабаром може постати і компостер, і дощовий садок і навіть невеликий міський город, а також багатоквартирного будинку на вулиці Котляревського, ініціативні мешканці якого прагнуть переконати сусідів відмовитися від облаштування в ньому паркомісць на користь зелених насаджень.

Ось таким врожайним на проблеми та рішення видалося перше полювання у Львові. Хочеться вірити, що робота над подальшим дослідженням кожної з напрацьованих ідей продовжиться, а разом з нею з’явиться можливість залучати додаткові ресурси на втілення цих та подібних міських проектів.