Проекти

Сафарі для громад Трикутник змін Клімат Львова Різнотрав’я поруч Розсадник

Сафарі для громад

Сафарі для громад – програма залучення локальної спільноти до пошуку природоорієнтованих рішень у відповідь на типові проблеми громад, що пов’язані із наслідками кліматичної зміни, збідненням біорізноманіття, нераціональним використанням ресурсів тощо. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

У 2020 році ми втілили “Сафарі для громад” у Львові. Проект реалізувався за оновленою методологією. Особливістю “полювання” для львів’ян і львів’янок став пошук природоорієнтованих рішень, які можна реалізувати завдяки набору партисипативних інструментів. Відтак у межах проєкту ми оновили методичні матеріали, завдяки яким можна організувати “полювання” у своїй громаді, а також створили чат-бот на платформі Telegram, наповнивши його інформацією про природоорієнтовані рішення.

Сафарі для громад у Львові (літо 2020)

У 2021 року до участі у проєкті долучилося понад 600 учасників/ць з більш як 170 громад країни. Окрім навчання, чотири найкращі команди отримали фінансування та можливість реалізувати власні природоорієнтовані ідеї. Зокрема:

головною відзнакою у 30000 гривень нагородили команду GREENstreet за ідею пристосування до наслідків кліматичної зміни простору на вулиці Київській у Рівному;
облаштуванням “Медової алеї” задля збільшення біорізноманіття та покращення емоційного стану мешканців поблизу провулку Львівський займалася команда Fungi з Мирнограда. Їх проєкт опинився на другому місці рейтингу журі та отримав підтримку у 20000 гривень;
наймолодша команда “Еко Зміна” з Рівного отримала підтримку у розмірі 10000 гривень на облаштування кишенькового парку на вулиці Василя Червонія в Рівному, який сприяє покращенню якості повітря та зменшенню шумового навантаження на користувачів простору;
екстраподарунком відзначено ініціативу “Сад на даху 2.0” з Кропивницького. Виграні у межах проєкту 10 000 гривень автори ідеї використали для створення додаткових контейнерів для вирощування рослин на даху освітньо-культурного простору “Гончаренко Центр”.

У жовтні того ж року було проведено окремий цикл програми – «Сафарі для громад: компостування в містах». У межах програми ми розробили серію просвітницьких відео про компостування, а також лонгрід. Також відбувся конкурс на впровадження пілотної ініціативи з компостування у ОСББ, переможцем якого став учасник з Миколаєва – Сергій Колесник.

За підсумками проєкту було видано інструкцію з проведення “Сафарі для громад: компостування у містах”.

Трикутник змін

Трикутник змін - ініціатива переосмислення громадського простору на перетині вулиць Бандери і Чупринки задля подальшого його благоустрою з використанням природоорієнтованих рішень як елементів адаптації до наслідків кліматичної зміни. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Простір на перетині вулиць Степана Бандери та Генерала Чупринки є яскравим прикладом вразливості міста до кліматичної зміни. Інтенсивний рух транспорту, МАФи, суцільна забрукованість, відсутність блакитно-зеленої інфраструктури обумовлюють утворення тут у спекотні дні «теплового острову», що негативно впливає на самопочуття мешканців прилеглих будинків, користувачів зупинки громадського транспорту «Львівська політехніка», пішоходів.

Простір на перетині вулиць Чупринки та Бандери (осінь 2019)

Заміри, зроблені на тепловізор Flir One E8 30 серпня 2019 року, за умов загальної температури повітря +28°С показали якою є різниця у нагріванні та тепловіддачі різних поверхонь: дах МАФу (+60°С), зупинка громадського транспорту (+44°С), бруківка (+42,1°С), рекламний банер на стіні будинку (+38,6°С), стіна з круглими отворами (+35,4°С), зелені насадження біля стіни (+27,9°С).

Беручи до уваги європейський досвід адаптації міст до кліматичної зміни, нами було напрацьовано проект благоустрою громадського простору, який включав вертикальне озеленення стіни з круглими отворами (стіни опорядження), облаштування біля стіни місць для відпочинку, створення дощового саду.

Візуалізація проєкту облаштування дощового садка та озеленення стіни опорядження (осінь 2019)

Першим кроком на шляху до реалізації проекту була кампанія у рамках Громадського бюджету Львова у 2019 році. Тоді за проект віддали свої голоси 127 мешканців міста: цього вистачило, щоб посісти 6 місце у рейтингу, однак забракло для перемоги.

Робота над адвокацією змін у межах простору відновилася навесні 2020 року. Після дослідження актуальної інформації з відповідей на численні запити, було оптимізовано сам проект, його кошторис та візуальну частину. Через вартісність було вирішено відмовитися на цьому етапі від облаштування біля стіни місць для відпочинку, у зв’язку з встановленням біля будинку 15 на вул. Бендери літнього майданчика одним із закладів харчування – було змінено розташування дощового садка.

Оновлена візуалізація проєкту створення дощового садка (весна 2020)

У травні за підтримки небайдужих волонтерів та Галицької районної адміністрації відбулися роботи з облаштування дощового садка та вертикального озеленення. Усі необхідні матеріали для проведення робіт були придбані за кошти, зібрані у межах кампанії краудфандингу – 8250 грн.

Процес створення дощового садка (травень 2020)

Очікується, що вертикальне озеленення з часом компенсує перенагрівання стіни опорядження у літній період, дозволить генерувати додатковий затінок і забезпечувати все більше повернення вологи в атмосферу. Рослини, виконуючи роль фільтру, також сприятимуть підвищенню якості повітря, що особливо актуально на цій ділянці через близькість до зони інтенсивного руху транспорту.

Перший громадський дощовий садок у Львові являє собою багаторічну квіткову композицію, рослини в якій завдяки затримують та очищують дощові опади завдяки багатошаровій дренажній системі. В межах проекту водостік із покрівлі сусіднього будинку №15 на вул. Степана Бандери було спеціально подовжено до дощового садка, щоб прибрати зайву вологу, яка раінше накопичувалася біля фундаменту будинку та створювала незручності його мешканцям.

У 2020 році ми звернулися з офіційними листами до Львівської міської ради з проханням сприяти комплексному переосмисленню простору на перетині вулиць Бандери та Чупринки. У грудні 2020 року відбулося перше засідання робочої групи із перепланування простору за участі представників ЛКП “Львівавтодор”, Управління архітектури та урбаністики, GIZ. У 2021 робоча група розробила проєкт перетворення простору на адаптований до наслідків кліматичної зміни мобільний хаб.

Візуалізація проєкту мобільного хабу (весна 2021)

Візуалізація проєкту мобільного хабу (весна 2021)

Візуалізація проєкту мобільного хабу (весна 2021)

Візуалізація проєкту мобільного хабу (весна 2021)

Візуалізація проєкту мобільного хабу (весна 2021)

Станом на кінець 2022 року у просторі було демонтовано тимчасові споруди, оновлено покриття та комунікації, облаштовано лунки для висаджування дерев.

Клімат Львова

Клімат Львова – інформаційно-адвокаційна кампанія, спрямована на впровадження в Львівській громаді комплексної кліматичної політики. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

У вересні 2018 року майбутні співзасновники/ці та члени/кині нашої громадської організації провели кампанію “Дій за клімат”, яка сприяла підписанню Меморандуму між Львівською міською радою та міжнародним кліматичним рухом 350.org із зобов’язанням цілковитого переведення міської енергосистеми на відновлювані джерела енергії до 2050 року.

У 2019 році проведення відкритих зустрічей у форматі Climate talks та Кліматичного нетворкінгу, а також долучення до співорганізації першого національного кліматичного форуму «Кліматичні амбіції міст» сприяли актуалізації кліматичного питання у Львівській громаді та налагодженню діалогу між різними зацікавленими сторонами.

Кліматичний нетворкінг (осінь 2019)

Climate talks (осінь 2019)

Climate Talks: про зелену силу міста - фото ГО "Плато"

У 2020 році ми провели аналітичне дослідження щодо актуального стану та перспектив формування комплексної кліматичної політики міста Львова. Основним продуктом став посібник “Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради”, публічні презентації якого відбулися для кандидатів у депутати Львівської міської ради та на посаду міського голови у межах передвиборної кампанії 2020 року.

Презентація гайду в Львівській міській раді (осінь 2020 року)

Влітку 2021 року було проведено кампанію зі збору підписів під е-петицією “Львову потрібен план дій для протидії негоді”, яку у листопаді підтримали представники/ці депутатського корпусу. Подальшим кроком має стати розробка дорожньої карти реалізації петиції. Станом на кінець 2022 року дорожню карту не було розроблено.

Навесні 2022 року організація стала партнером The Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty (глобального Договору про нерозповсюдження викопного палива) та провела ряд тематичних заходів у Львові.

FossilFree Talks у "Розсаднику" (літо 2022)

Різнотрав’я поруч

Різнотрав’я поруч – кампанія спрямована на впровадження якісних змін у догляді за газонами із урахуванням наслідків кліматичної зміни. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Газони займають більше 50% площі усіх зелених насаджень українських громад, однак система догляду за ними не є дружньою ані для мешканців, ані для довкілля. Замість того, щоб використовувати переваги травників у протидії наслідкам кліматичної зміни, практикується їх необгрунтовано часте викошування, яке навпаки погіршує екологічну ситуацію (у повітря потрапляють викиди від косарок, що працюють на викопному паливі, збіднюється біорізноманіття, деградують ґрунти тощо).

За нашими підрахунками в 2020 році загальна вартість викошування газонів у Львові сягнула 15 мільйонів гривень (для порівняння бюджет усіх природоохоронних заходів у місті того року був втричі меншим). При цьому інші компоненти догляду за травниками, що передбачені “Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України” – поливання, поверхневе удобрення, аерація, механічна обробка і ремонт дернини тощо, у місті здебільшого ігноруються за браком коштів.

167551833_3693310204128951_4586811090212579224_n

Викошений газон vs різнотравна галявина

Як результат, замість того, щоб спрямовувати кошти платників податків на налагодження раціональної системи догляду за травниками, при якій вони б очищували та зволожували повітря, поглинали зайву вологу внаслідок інтенсивних опадів, пом’якшували шумове забруднення, підтримували місцеве біорізноманіття, місто інвестує у “догляд”, наслідки якого щороку у липні-серпні можна спостерігати у вигляді випалених сонцем та вибритих “під нуль” косарками травників. На противагу такому досвіду на Заході, впродовж останніх років все більшої популярності набуває скорочення кратності газонів у міському просторі, підтримка аборигенних видів рослин та квіткового різнотрав’я.

Для того, щоб актуалізувати цю тему у інформаційному просторі у травні 2021 року ми видали посібник “Різнотрав’я поруч” та адаптували тематичний відеоролик.

Також у 2021 році ми комунікували з районними адміністраціями у Львівській громаді щодо рідшого викошування газонів, але позитивного результату не було досягнуто.

Восени 2021 року ми розпочали кампанію з розробки рекомендацій щодо догляду за газонами для українських громад. Проєкт мав досягти активної фази навесні 2022 року, але через повномасштабне вторгнення його було перенесено на наступний рік.

Розсадник

"Розсадник" – простір міського садівництва та городництва в парку "Залізна вода" (Львів, вул. Мушака, 58), у якому зростають рослини та зміцнюються зв'язки між людьми. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Ідея створення багатофункціонального публічного простору для комплексної популяризації сучасного міського садівництва та городництва з’явилася на початку 2021 року. Тоді разом із партнерами – громадськими об’єднаннями “Екотерра” та “Пермакультура в Україні” – ми розробили концепцію майбутнього простору та звернулися до Управління екології Львівської міської ради та ЛКП “Зелений Львів” із проханням сприяти у пошуку відповідної ділянки.

Простір у парку "Залізна вода" до початку облаштування "Розсадника" (квітень 2021)

Зовсім невипадково “Розсадник” створено саме у парку “Залізна вода”. Раніше на його території вже були грядки, парники та теплиці (які деколи також називають “теплицями Рерінґа”), в яких вирощували декоративні рослини для міського озеленення. Однак у 1990-х територія поступово почала втрачати своє призначення та зрештою захаращилася.

Навесні 2021 року зусиллями волонтерів/ок та за підтримки міста розпочалося повноцінне перевтілення простору у міський сад-город задля популяризації природоорієнтованих рішень, пермакультури, органічного садівництва.