Проекти

Сафарі для громад Трикутник змін Climate talks Курс на акліматизацію Львова Клімат Львова Міська електромобільність Активуй енергію Майстерня міста

Сафарі для громад

Сафарі для громад

Квест-гра із залучення локальної спільноти до пошуку природоорієнтованих рішень у відповідь на типові проблеми громад, що пов’язані із наслідками кліматичної зміни, збідненням біорізноманіття, нераціональним використанням ресурсів тощо. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Для вирішення сучасних екологічних викликів громадам необхідно брати активну участь у пошуку рішень. Зробити цей процес максимально ефективним та цікавим допомагає квест «Сафарі для громад» (Community Safari©), розроблений Лабораторією інноваційного розвитку ПРООН в Україні. Гра спрямована на залучення членів локальної спільноти до пошуку природоорієнтованих рішень у відповідь на типові проблеми громад, пов’язані із наслідками кліматичної зміни, збідненням біорізноманіття, нераціональним використанням ресурсів тощо.

У 2020 році ми провели квест-гру “Сафарі для громад” у Львові та Білій Церкві. Проект реалізувався за оновленою методологією, яка, серед іншого, враховує також компонент безпеки, пов’язаний із поширенням COVID-19. Особливістю “полювання” для львів’ян став пошук природоорієнтованих рішень, які можна втілювати у життя завдяки набору партисипативних інструментів.

 

Відтак у рамках проєкту ми оновили методичні матеріали, завдяки яким охочі можуть організувати “полювання” у своїй громаді, а також створили чат-бот @Safari_Community_bot на платформі Telegram, наповнивши його 26-а природоорієнтованими рішеннями.

Результатом стало залучення 35 учасників (25 – у Львові та 10 – у білій Церкві) до основної частини проекту) та 10 експертів онлайн і офлайн, маркування близько 40 локацій у Львові та 25 – у Білій Церкві, які є проблемними або слугують прикладами застосування ПОР та напрацювання більше 15 ідей для прототипів ПОР-проєктів. Один із прототипів планується реалізувати у Львові та один у Білій Церкві.

 

Інформаційна довідка

ПРООН в Україні та її Лабораторія інноваційного розвитку – це програма підтримки стратегічних ініціатив, спрямованих на розвиток потенціалу, аби сприяти всебічному зростанню і сталому людському розвитку. Існує 60 лабораторій у 60 країнах, які працюють над пошуком нових підходів, що відповідають складності сучасних проблем розвитку та прискорюють прогрес у досягненні Цілей сталого розвитку.

Фонд захисту біорізноманіття України – благодійна організація, команда якої створює та підтримує проєкти по дослідженню і захисту біорізноманіття в України. За ініціативи Фонду розпочався унікальний науковий проєкт #інвентаризація_біорізноманіття. Також, Фонд видав наукову збірку “Моніторинг та охорона біорізноманіття в Україні” в трьох томах. До видання включено 162 матеріали за авторством 280 фахівців. Ця інформація дозволяє по-новому поглянути на загальновідомі факти і проблеми щодо природоохоронних заходів. Вся діяльність Фонду основана на наукових дослідженнях українських та іноземних експертів.

Трикутник змін

Трикутник змін

Трикутник змін - ініціатива переосмислення громадського простору на перетині вулиць Бандери і Чупринки задля подальшого його благоустрою з використанням елементів адаптації до наслідків кліматичної зміни у вигляді вертикального озеленення стіни опорядження та дощового садка. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Простір на перетині вулиць Степана Бандери та Генерала Чупринки є прикладом вразливості об’єкта міської інфраструктури до кліматичної зміни. Інтенсивний рух транспорту, МАФи, суцільна забрукованість, відсутність озеленення та додаткових джерел зволоження обумовлюють утворення тут у спекотні дні «теплового острову», що негативно впливає на самопочуття мешканців прилеглих будинків, користувачів зупинки громадського транспорту «Львівська політехніка», пішоходів.

Заміри, зроблені на тепловізор Flir One E8 30 серпня 2019 року, за умов загальної температури повітря +28°С показали якою є різниця у нагріванні та тепловіддачі різних поверхонь: дах МАФу (+60°С), зупинка громадського транспорту (+44°С), бруківка (+42,1°С), рекламний банер на стіні будинку (+38,6°С), стіна з круглими отворами (+35,4°С), зелені насадження біля стіни (+27,9°С).

Беручи до уваги європейський досвід адаптації міст до кліматичної зміни, нами запропоновано благоустрій громадського простору з елементами:

  • вертикального озеленення стіни з круглими отворами (стіни опорядження);
  • облаштування біля стіни місць для відпочинку;
  • дощового саду, який буде збирати, затримувати та живити у засушливий період рослини дощовою водою із покрівлі сусіднього будинку №15 на вул. Степана Бандери.

Першим кроком на шляху до реалізації проекту була кампанія у рамках Громадського бюджету Львова у 2019 році. Тоді за проект проголосувало 127 жителів і жительок міста. У рейтингу проектів у Галицькому районі проект посів 6 місце.

 

Агітація за проект №165 у рамках Громадського бюджету Львова 2019 року

 

Робота над адвокацією змін у межах простору відновилася навесні 2020 року. Після дослідження актуальної інформації з відповідей на численні запити, було оптимізовано сам проект, його кошторис та візуальну частину. Через вартісність було вирішено відмовитися на цьому етапі від облаштування біля стіни місць для відпочинку, у зв’язку з встановленням біля будинку 15 на вул. Бендери літнього майданчика одним із закладів харчування – було змінено розташування дощового садка.

Оновлена візуалізація створення дощового садка (весна 2020) – зображення ГО “Плато”

У травні за підтримки небайдужих волонтерів та Галицької районної адміністрації відбулися роботи з облаштування дощового садка та вертикального озеленення. Усі необхідні матеріали для проведення робіт були придбані за кошти, зібрані у межах кампанії краудфандингу – 8250 грн.

Очікується, що вертикальне озеленення з часом компенсує перенагрівання стіни опорядження у  літній період, дозволить генерувати додатковий затінок і забезпечувати все більше повернення вологи в атмосферу. Рослини, виконуючи роль фільтру, також сприятимуть підвищенню якості повітря, що особливо актуально на цій ділянці через близькість до зони інтенсивного руху транспорту.

Перший громадський дощовий садок у Львові являє собою багаторічну квіткову композицію, рослини в якій завдяки затримують та очищують дощові опади завдяки багатошаровій дренажній системі. В межах проекту водостік із покрівлі сусіднього будинку №15 на вул. Степана Бандери було спеціально подовжено до дощового садка, щоб прибрати зайву вологу, яка раінше накопичувалася біля фундаменту будинку та  створювала незручності його мешканцям.

МістоДІЄ | Дощовий садок власними руками – відео WHAT IF creative studio / Гала Козютинська

У 2020 році ми звернулися з офіційними листами до Львівської міської ради з проханням сприяти комплексному переосмисленню простору на перетині вулиць Бандери та Чупринки. У грудні 2020 року відбулося перше засідання робочої групи із перепланування простору за участі представників ЛКП “Львівавтодор”, Управління архітектури та урбаністики, GIZ. Робоча група домовилася про перетворення простору на адаптований до наслідків кліматичної зміни мобільний хаб. Роботи з розробку проєкту тривають.

Засідання робочої групи з перепланування простору на перетині Чупринки-Бандери

З часом інформація про проект буде оновлюватися.

Climate talks

Climate talks

Цикл тематичних зустрічей, покликаних пізнавати, обговорювати та наповнювати змістом кліматичну політику Львова. У товаристві (не)формальних експертів говоримо про кліматичний фокус енергоефективності, поводження з відходами, водного господарювання, озеленення, містопланування, мобільності та просвітництва. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

До цього часу вже відбулися зустрічі, що стосуються харчових відходів і втрат, міської мобільності та озеленення, до яких активно долучилися представники громадського сектору та профільних структур міськради Львова.

Під час прем’єрної зустрічі щодо харчових відходів і втрат пермакультурниця та співзасновниця громадської спілки «Пермакультура в Україні» Тетяна Чучко ділилася раціональними методиками переробки вже втрачених та викинутих продуктів харчування, а ідейник та засновник організації «Tarilka.org» Ростислав Косюра презентував концепцію запуску першого продовольчого банку у Львові.

Наступної події очільник Управління транспорту Львівської міської ради Орест Олеськів презентував проект Плану сталої міської мобільності Львова, який розроблявся впродовж декількох років і вже після заходу (у лютому 2020 року) був прийнятий депутатами міської ради. Також керівник ГО «Зручне місто» Юрій Тер-Арутюнян поділиться секретами дружньої мобільності розповівши про активність та дії велосипедного руху Львова.

Чергової події про необхідність дерев у місті, їхній вплив на навколишній простір і кроки до формування зеленого міста спілкувалися з ексначальницею відділу урбаністики ЛКП «Інститут Просторового Розвитку», а натепер керівницею Управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради Олександрою Сладковою.

 

У 2020 році ми провели 4 публічні дискусії у форматі «Climate talks».

Стартували навесні із «Climate Talks: про зелену економіку для планети під тиском» за участі представників бізнес-середовища Львова, які ділилися напрацюваннями та цілями сталого ведення підприємницької діяльності. До дискусії долучилися Олександр Сущенко – керівник Центру дослідження суспільної вартості та науковий співробітник Центру дослідження довкілля імені Гельмгольца, Олексій Карнаушенко – засновник та власник компанії-оператора твердих побутових відходів “ГрінЕра Україна”, Дарія Яремчук – власниця вегетаріанського арт-кафе “Green”, Ірина Гавриченко – інженер з охорони навколишнього середовища у компанії “Ензим”.

Під час «Climate talks: про нову реальність Антарктиди», яка відбулася на початку осені, науковець та друг організації Ігор Савчин ділився враженнями про дослідження та побут в Антарктиді, а також про факти кліматичної зміни. Подія відбулася на Геотерасі – на даху одного з корпусів Львівської Політехніки.

Розмова «Climate Talks: кліматичні цілі Львова» стосувалася теперішнього стану міської кліматичної політики та відбулася онлайн на медіа-платформі «Твоє місто» за участі 5 експертів. Сумарна кількість переглядів відеоролика дискусії склало більше 10 700.

Крайня подія з цього циклу у 2020 році «Climate Talks: про електротранспорт у місті» стосувалася актуальності та кліматичного компонента використання електротранспорту у місті. До участі у зустрічі-дискусії було залучено 6 фахових експертів/-ок. Загальна кількість переглядів онлайн-трансляції становить більше 2000.

Курс на акліматизацію Львова

Курс на акліматизацію Львова

Ідентифікація кліматичного компоненту в системі менеджменту міста з розробкою та промоцією гайду для потенційних обранців на чергових виборах до Львівської міської ради, які відбулися восени 2020 року. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Вибори до місцевих рад 2020 року стали для нас гарною нагодою вчергове наголосити на актуальності кліматичної зміни, яка вже впливає на життєдіяльність міста. Відтак ми проаналізували кліматичне питання у розрізі різних секторів та розробили “Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради” – документ із теперішнім станом кліматичної політики міста, цілями та практичними порадами для кандидатів у депутати та на пост голови територіальної громади.

До розробки гайду було залучено 9 експертів. Загальна кількість завантажень аналітичного дослідження становить понад 500 разів, а кількість розповсюджених друкованих примірників – 100 штук.

Підсиленням проєкту стали публічна онлайн-дискусія та відеоролик орієнтований на виборців щодо свідомого волевиявлення.

Загалом аналітичне дослідження було поширено серед 19 політичних партій, а також особисто презентовано напрацювання 6 політичним партіям. За підсумками виборів 4 партії, з якими було попередньо проведена робота увійшли до складу нового скликання Львівської міської ради (загалом пройшло 5 партій).

Клімат Львова

Клімат Львова

Платформа ґрунтовного дослідження, якісної комунікації та позитивного лобіювання ідеї адаптації міста до зміни клімату, результатом роботи якої стане розробка та впровадження на муніципальному рівні дорожньої карти заходів, спрямованих на пом’якшення кліматичної вразливості. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Наша діяльність з популяризації кліматичного питання у міському середовищі упродовж 2019 року, зокрема, проведення відкритих зустрічей у форматі Кліматичного нетворкінгу та Climate talks сприяли налагодженню діалогу між нами та з свідомо розуміючим кліматичну ситуацію Управлінням екології та природних ресурсів Львівської міської ради. Це сприяло початку реалізації спільного проекту – “Клімат Львова”.

Суть проекту полягає у сприянні підвищення рівня знань та актуалізації кліматичного питання серед мешканців міста та створення платформи діалогу і проектних рішень із залученням всіх зацікавлених сторін.

Основою проекту є напрацювання науково обґрунтованих рішень адаптації міста з залученням фахових спеціалістів, що передбачатиме:

  • проведення інтегрованого геоекологічного аналізу метеорологічних даних;
  • оцінку вразливості міського середовища до зміни клімату;
  • аналіз супутникових даних для створення Urban Atlas;
  • розробку сценаріїв зміни клімату та їх впливу на екосистему Львова.

Аналітичний компонент ляже в основу розробки практичних рекомендацій у форматі Плану адаптації міста до зміни клімату для органів місцевого самоврядування.

Упродовж 2020 року ми продовжили налагоджувати зв’язок із структурами, які дотично займаються кліматичним питанням задля формування комплексної кліматичної політики міста. Відтак, спільне з Управлінням екології та природних ресурсів ЛМР напрацювання порядку кліматичних дій сприяло початку проведенню тендерних процедур із визначення розробника наукового дослідження щодо вразливості Львова до кліматичної зміни. На кінець 2020 року ще не було визначено переможця. Очікується, що тендер буде повторно проведено у 2021 році. Також спільно встановлено зв’язок із Інститутом космічних досліджень НАН України щодо аналізу супутникових даних для створення у подальшому Urban Atlas.

Комунальна установа Інститут міста у 2020 році розпочала реалізацію проєкту SPARKS, який орієнтований на створення візії кліматично-нейтрального Львова до 2050 року. У зв’язку з цим восени було організовано початкові воркшопи із напрацювання бачення, під час яких ми провели презентацію дослідження “Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради” для представників більше ніж 8 профільних структур Львівської міської ради.

Також налагоджено зв’язок із штатним радником голови територіальної громади та опубліковано ряд тематичних статей у місцевих засобах масової інформації.

З часом інформація про проект буде оновлюватися.

Міська електромобільність

Міська електромобільність

Просвітницький проєкт, орієнтований на приваблення мешканців Львова користуватися електричними засобами переміщення взамін транспортним засобам, що живляться традиційним паливом. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

Наприкінці 2019 року ми подавали заявку до участі у конкурсі соціально-культурних проєктів “Зробимо Львів кращим!” і вже на початку 2020 року отримали позитивне схвалення від Львівської міської ради. Відтак ми реалізували проєкт із популяризації різних типів переміщення містом на електротранспорті через відеоконтент: емоційну відеоісторію про користувачів та електротранспорт, кепшн-відео про сталість електротранспорту, про вплив на здоров’я людини та про основні переваги електротранспорту.

До зйомок було залучено представників 7 структур, що пов’язані з галуззю електротранспорту, а також користувачів електричних видів транспорту. Загальна кількість переглядів відеороликів у соціальних мережах Facebook, Instagram, YouTube становить близько 80 000.

Активуй енергію

Активуй енергію

Програма кліматичного лідерства, популяризації переходу Львова на 100% ВДЕ та просвітницьких експериментів щодо кліматичного питання. Кампанія підтримувалася міжнародним кліматичним рухом 350.org та дозволила налагодити зв’язок із зацікавленим активним середовищем міста. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

У рамках проекту нами було організовано інтерв’ю з письменником Маркіяном Прохаськом про враження від подорожі до Антарктиди, побут станції “Академік Вернадський” і дослідження, які підтверджують зміну клімату з погляду найпівденнішого материка.

Популяризували кліматичне питання через оффлайн зустрічі, зокрема як, “Кліматичне 415” та у рамках Майстерні міста Львова.

Також ми розробили скетч-відеоролики про можливості адаптації міського середовища до зміни клімату, переваги концепції “міста-губки” та про важливість локальних дій у кліматичному русі, які сумарно переглянули у соціальних мережах більше 35 000 разів.

Скетч-відео “Змінюй себе, а не клімат” – відео ГО “Плато”

 

Ми сприяли появі кліматичного питання на порядку денному Lviv Eco Forum у форматі окремої панельної дискусії, на яку було запрошено представників наукового сектору, міжнародних організацій, органів місцевого самоврядування для обговорення питання енергетичного переходу на ВДЕ та адаптацію міських просторів до зміни клімату.

Ми координували львів’ян під час всесвітньої акції “Дій за клімат”, яка відбулася 20 вересня у Києві.

Майстерня міста

Майстерня міста

З 2019 року ми намагаємося активно долучатися до щорічної Майстерні міста у Львові - міського фестивалю, який гуртує мешканців навколо вирішення локальних урбаністичних проблем. прогорніть вниз, щоб ознайомитися детальніше з цим проектом

У 2019 році ми промоційно долучалися до Майстерні міста, а у 2002 році – практично. У травні розпочали активності із висадки саджанців винограду та плюща попід вхідною групою із кортенової сталі у Парку імені 700-річчя Львова, щоб вона не перегрівалася. Вже восени поруч із зупинкою громадського транспорту “Парк імені 700-річчя Львова” разом із небайдужими мешканцями створили другий у Львові громадський дощовий квітник.

Окрім дощового квітника, справа від головного входу до парку підготували ділянку для майбутньої висадки різнотрав’я. Головний мотив такого експерименту – показати, що лучні трави є вдалою альтернативою традиційним газонам
для значної частини міських зелених зон. Також провели онлайн-майстер-клас із виготовлення будиночків для комах.