Новини

Нове життя розсадника у парку Залізна Вода, Або для чого у Львові міський сад-город

27.04.2021

На вихідні у львівському парку «Залізна вода» відбулась толока біля теплиць Рерінга. На їхньому місці екоактивісти планують облаштувати міський сад-город. Про те, що це таке, для чого і яку користь принесе – еколог та виконавчий директор ГО “Плато” Микола Рябика.

В умовах стрімкої урбанізації громадські простори є важливим індикатором якості життя міст. Разом зі збільшенням суспільного запиту на розширення їх мережі та функціоналу, підвищується потреба у наближенні мешканців міста до природи, зміцненні соціальних зв’язків та протидії наслідкам кліматичної зміни. Рішенням може стати urban gardening – міське садівництво та городництво.

Міські сади і городи – це публічні місця, створені для вирощування фруктів, овочів, прянощів, квітів в умовах обмежених земельних ресурсів, а також для популяризації ідеї про те, що вирощувати їжу можна не лише в сільській місцевості.

Фото Caldwell Gardens (Ленуар, США)

Модель міського садівництва та городництва ґрунтується на просвітницькій місії та полягає в тому, щоб кожен член зацікавленої групи людей приділяв відносно невелику кількість часу для роботи на спільній ділянці та в результаті отримував плоди своєї праці у вигляді власно вирощеної їжі, насолоди від спілкування з однодумцями, задоволення від фізичної праці.

Для загального бачення варто розрізняти міські сади і городи, якими активісти займаються переважно задля просвітництва, та міські ферми, які більш орієнтовані на використання технологій задля збільшення виробництва врожаю та реалізацію продукції на комерційній основі.

Історія та перспективи розвитку садівництва у Львові

Для Львова досвід міського садівництва та городництва не є новим. Декілька років тому у місті розпочали створення подібних просторів у Парку культури та відпочинку імені Богдана Хмельницького, Регіональному ландшафтному парку «Знесіння» та в деяких навчальних закладах. А назагал історія міського садівництва у Львові має ще давніше коріння.

Однією із знакових у цьому контексті локацій є північна частина парку «Залізна Вода», розплануванням якого до останніх днів життя займався інспектор міських плантацій Арнольд Рерінг. Саме тут є руїни колишнього міського розсадника, що припинив функціонування близько двох десятків років тому. І саме цьому місцю ми з об’єднанням громадських організацій «Плато», «Екотерра» та «Пермакультура в Україні» за підтримки Управління екології та природних ресурсів ЛМР маємо на меті дати нове життя у вигляді міського публічного простору садівництва та городництва.

Перший крок на шляху до переосмислення локації зроблено – цими вихідними тут відбулася доволі продуктивна толока: спільними зусиллями більше 50 активістів і небайдужих мешканців зібрали з пів сотні мішків склобою та сміття, підготували перші грядки, впорядкували рослинність та розчистили під’їзну дорогу.

Надалі ж планується продовження розчищення території, засівання грядок, облаштування компостерів і створення місць для проведення просвітницьких заходів. У межах ділянки хочемо створити багатофункціональний та цікавий простір, аби мешканці ставали якомога ближче до природи в міському середовищі через доступні природоорієнтовані рішення, кращі практики пермакультури та органічного рослинництва.

Запрошуємо усіх долучатися до розвитку проєкту публічного сад-городу біля теплиць Рерінга у парку «Залізна вода» та закликаємо створювати подібні простори неподалік свого дому, місця роботи чи навчання.

Користь

Міське садівництво має безліч переваг. Окрім того, що такі простори орієнтовані на виробництво свіжої і здорової продукції, вони дозволяють охочим стежити за процесом її безпосереднього вирощування, набувати новий досвід та популяризувати сам процес. 

Беззаперечно, локально вирощена їжа зменшує кількість парникових газів, що утворюються при транспортуванні продукції на довгі відстані, що є важливо в умовах кліматичної кризи. Окрім цього, сади і городи сприяють підтримці біорізноманіття та допомагають популяції запилювачів, знижують температуру, а також продукують для міста кисень.

Фото публічного городу в Лондоні (Велика Британія)

Досвід закордонних і українських міст

Розвиток міського садівництва та городництва популярний у США та в європейських країнах. Натхнення та досвід можна запозичувати із «Himmelbeet» – одного із сотні берлінських публічних сад-городів, що з 2015 року залучає мешканців до спільнотворення, або з програми публічних садів Барселони, яка розпочалася з 1997 року на запит кількох активних сусідів району Ґрасія ще у 1986 році.

Фото Himmelbeet (Берлін, Німеччина)

Не відстають у поширенні цієї практики і сусіди з Польщі – у Кракові працює програма «Краківські громадські сади», за допомогою якої міська влада безкоштовно надає мешканцям площі для створення публічних просторів. Тож кожен може облаштувати громадський сад мрії, але є умови: потрібно вибрати відповідну за функціоналом ділянку та зібрати щонайменше трьох однодумців для реалізації ініціативи.

А от «Самосад» – мабуть, чи не найвідоміший український приклад міського сад-городу. Це наповнений життям зелений сквер на київському Подолі, де можна вирощувати їжу, знайомитись з сусідами і проводити культурні події для спільноти. Основу для його повноцінного створення заклали у 2015 році.

Фото Самосаду (Київ)

Також публічний город є і в Чернігові: простір створили декілька років тому в одному з подвір’їв між багатоповерхівкою та дитячим майданчиком.

Загалом, чимало натхненних історій про створення та функціонування міських городів можна знайти у мережі за пошуковою назвою «urban community garden».