Новини

Зміна клімату вже у Львові: чи готові політичні партії реагувати на її виклики?

15.10.2020

Наступного тижня українці вчергове підуть на виборчі дільниці для того, щоб обрати новий склад місцевих рад на майбутні 5 років. Представники ГО “ПЛАТО” проаналізували програми оприлюднені на онлайн-порталі ІАС “Місцеві вибори 2020” зареєстрованих партій на предмет наявності компонентів, що могли б сприяти пом’якшенню та адаптації Львова до наслідків кліматичної зміни.

Зміна клімату –  така ж new normal реальність, як і, до прикладу, COViD-19: глобальна, небезпечна, от тільки в рази більш депріоритезована. З кожним роком мешканці Львова все більше відчувають її прояви у вигляді аномальної спеки, інтенсивних опадів, раптових буревіїв та додаткових витрат з міського бюджету на “гасіння пожеж”, спричинених цими та іншими її наслідками. На противагу такій – ситуативній – моделі реагування провідні муніципалітети країн Західної Європи та США впродовж останніх десятиліть доволі успішно розбудовують у громадах комплексну місцеву кліматичну політику. Під враженням від іноземного досвіду, ми вирішили дослідити наявність кліматичного фокусу у програмах 19 політичних партій, що змагаються за електоральні симпатії львів’ян у межах поточної виборчої кампанії.

Для розуміння загального контексту аналізу варто відмітити, що програми політичних партій “ВАРТА”, ВО “Батьківщина”, “Європейська Солідарність”, “За майбутнє”, “Слуга народу” є орієнтованими на виборців Львівської області у цілому, у випадку “Народного Руху України”, “Нашого краю”, “Духовної України” та “Опозиційної платформи – За життя!” простежується універсальна риторика для всіх українських громад загалом і тільки програми партій “Голос”, “Громадянська позиція”, “Ідея нації”, “Конгрес Українських Націоналістів”, “Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Свобода”, “Сила і Честь”, УДАР, Українська Галицька Партія та Українська Республіканська Партія адресовані виключно мешканцям Львівської ОТГ.

Враховуючи те, що це кліматичне питання для громад України є відносно новим та погано ідентифікованим, за основу було взято підхід його розуміння у двох основних площинах: пом’якшення, що має на меті зменшення вуглецевих викидів міста у довготерміновій перспективі, та адаптації, що покликана нейтралізовувати негативний вплив зміни клімату на місто та мешканців тут і зараз. А відтак до пом’якшення зараховували пропозиції запровадження сталих практик у галузях енергетики, відходів, мобільності та  містопланування, а до адаптації – комплекс заходів, спрямованих на розвиток у місті об’єктів блакитно-зеленої інфраструктури, охорони здоров’я та покращення біорізноманіття.


Беззаперечним лідером за кількістю згадок у програмах стала тема управління твердими побутовими відходами. Вуглецевий слід “сміттєвого питання” Львова – сотні тисяч тонн несортованих відходів, які щороку потрапляють на сміттєзвалища, призводячи до утворення там одного з найнебезпечніших парникових газів – метану.  А тому надважливо, що відображення проблеми присутнє у пропозиціях 13 з 19 політичних сил. При цьому необхідність використовувати “стратегічний підхід” до її вирішення знаходимо у пропозиціях “Голосу” та “ВАРТИ”, за залучення європейського досвіду виступають “За майбутнє” та “Українська Галицька Партія”. Не викликає дискусій також нагальність проведення рекультиваційних робіт на Грибовицькому сміттєзвалищі, що відображено у програмах партій УДАР, “За майбутнє”, “Ідея нації” та “Об’єднання “Самопоміч”. А от питання будівництва сміттєпереробного заводу продовжує викликати чимало суперечок. Команда діючого міського голови Львова  Андрія Садового планує продовження реалізації проекту будівництва заводу на вулиці Пластовій, в той час як Українська Галицька Партія та “За майбутнє” обіцяють його спорудження за межами Львова, ВО “Свобода” – “в рівновіддаленій від усіх локації, яка не провокуватиме соціальної напруги”, а “Слуга народу” та УДАР просто згадують про необхідність побудови такого комплексу.

Не менш актуальною, а відтак і присутньою у передвиборчих програмах партій залишається тема впорядкування міської мобільності. Попри відсутність великого промислового виробництва, Львів не може похвалитися якістю повітря. Значні обсяги шкідливих транспортних викидів негативно впливають не тільки на самопочуття містян, але й на кліматичну ситуацію в цілому. Відповідно до затвердженого сесією міської ради у лютому “Плану сталої міської мобільності” пріоритет у пересуваннях Львовом має надаватися громадському транспорту. Тішить, що такий підхід був прийнятий та взятий за основу у програмах політичних партій “ВАРТА”, “ГОЛОС”, “Громадянська позиція”. Особливо важливим у кліматичному контексті є декларування намірів розвивати мережу саме електротранспорту, про що знаходимо згадки у програмах “Об’єднання “Самопоміч”, ВО “Свобода” та “Ідея нації”.


Попри екологічну, фінансову, безпекову важливість питання розбудови політики сталого енергетичного розвитку майже не знаходить свого відображення у програмах партій, кандидати яких балотуються до складу Львівської міської ради. Так, згадку про наміри “розробити та затвердити програму енергетичного розвитку міста до 2025 року” знаходимо у програмі партії ВО “Свобода”. Однак зробити висновки, щодо того, наскільки амбітною може бути така мета не вийде через брак вихідної інформації. Ще одну загальну згадку – про залучення коштів європейських програм розвитку на використання альтернативних джерел енергії знаходимо у програмному документі партії УДАР. Натомість варто відзначити зацікавленість значно більшої кількості партій продовжувати роботу над впровадженням заходів із енергоефективності. Так, “Голос”, “Народний рух України”, “Опозиційна платформа – За життя”, УДАР, ВО “Свобода”, “Духовна Україна”, ВО “Батьківщина”, Конгрес Українських Націоналістів пропонують систематизувати та інтегрувати існуючі програми з енергозбереження, продовжити забезпечувати дофінансування утеплення будинків житлового фонду, комунальної власності та загалом працювати над скороченням міських енерговитрат.

У комплексі із заходами пом’якшення, для реагування на наслідки кліматичної зміни в реальному часі виборним представникам місцевого самоврядування Львова не варто нехтувати питанням переосмислення об’єктів блакитно-зеленої інфраструктури. За даними інвентаризації, здійсненої у 2012 році, у місті було нараховано близько сотні водних об’єктів, значна частина яких, однак, перебуває у занедбаному стані. За результатами нашого дослідження, реагувати на ситуацію із водоймами мають наміри 5 з 19 політичних партій, що претендують на входження своїх представників до складу Львівської міської ради. Так, Українська Галицька Партія пропонує у програмі “догляд та створення рекреаційної інфраструктури навколо міських водойм та джерел, встановлення їхніх меж, недопущення засмічення та будівництва у рекреаційних межах водойм нового будівництва”. ВО “Батьківщина” розглядає проблеми водойм Львова, як загальнообласну проблему, яка потребує розв’язання у створення окремої програми розчистки та очистки берегів та русел річок. До більш конкретних обіцянок вдається “Об’єднання “Самопоміч”, декларуючи “очищення наявних та облаштування понад 5 гектарів нових озер і ставків”. Готовими працювати над відновленням та збереженням занедбаних водойм також є представники партій “ВАРТА” та “Ідея нації”. Також окремо слід відзначити наміри упорядкування зливової каналізації в населених пунктах області, задекларовані у програмі політичної партії “Слуга народу”. Попри відсутність будь-якої деталізації цієї цілі, періодичні підтоплення Львова внаслідок раптових стихійних опадів останніх років додають їй особливої актуальності.

Підтримувати міські політики, пов’язані із озелененням налаштовані представники партій “Голос”, “Духовна Україна”, ВАРТА, “Ідея нації”, “Об’єднання “Самопоміч” та “Сила і Честь”. Зокрема у програмі партії “Ідея нації” йдеться про те, що “численні парки, сквери, екопростори, мають стати центрами відпочинку та розваг в кожному мікрорайоні”. “Об’єднання “Самопоміч” має амбітну мету – створити 8 нових парків, частина яких буде об’єднана у єдиний пішохідний маршрут, а за кожним міським районом планується закріпити садівників — спеціалістів, які дбатимуть про кожне дерево та кущ. Доволі ґрунтовно компонент озеленення представлений також у програмі партії “Сила і Честь”. Зокрема, у документі йдеться про “планове омолодження багаторічних зелених насаджень на вулицях та у мікрорайонах, висадження нових дерев, застосування сучасних дизайнерських рішень та методів ландшафтного дизайну”.

Поза вищеперерахованими проблемами були й такі, які заслуговують окремої уваги, хоч і згадуються в програмах окремих політичних партій . Так, наприклад, “ВАРТА” актуалізувала важливе питання розвитку системи екоосвіти в школах: “привчати дітей змалку до екологічної культури, поводження з відходами, дбайливого ставлення до природи та природних ресурсів”. Про вирішення проблем водопостачання, каналізування та модернізації очисних споруд йшлося у програмах партій “Голос”, ВО “Свобода”, “Слуга народу” та “Духовна Україна”. Питання моніторингу якості повітря та впровадження заходів для зменшення його забруднення побіжно згадували у своїх програмах партії “Наш край”, “Голос”, “Слуга народу”. Водночас жодна з політичних партій не виокремила як об’єкт уваги міське біорізноманіття. Також попри постійне збільшення внаслідок кліматичної зміни чутливості містян до алергенів та зростання серед них кількості серцево-легеневих захворювань жодна з партій не згадує у своїй програмі заходи із пристосування сфери охорони здоров’я. На противагу ініціативам, що в цілому трактуються як сталі, було чимало енерго та ресурсомістких пропозицій, доцільність яких є неоднозначною. Так, наприклад, автори програми політичної партії “Громадянська позиція”  запропонували відновити будівництво метро та побудувати “парк розваг типу Діснейленд”, “Ідеї нації” згадали про потребу у розширенні чинних дорожніх смуг, а в УДАРі закликали до створення “нових промислових зон”.

Відтак попри наявність позитивної тенденції до зростання кількості згадок у програмах політичних партій заходів, що загалом сприяють пом’якшенню та адаптації міста до наслідків кліматичної зміни, філософія більшості суб’єктів висування кандидатів до складу депутатського корпусу продовжує залишатися орієнтованою на закони ринку. Так, у результаті аналізу було виявлено, що тільки програма партії «Голос» для Львівської ОТГ містить у собі згадку про необхідність зменшення викидів та адаптації до зміни клімату. Водночас навіть її автори не деталізують намірів, обмежуючись позиціонуванням цієї цілі як індикатора “нової якості політики”. Натомість питання раціоналізації споживання, інтегрованого розвитку, зменшення викидів поступаються пріоритетністю перед “економічним стрибком”, “покращенням інвестиційної конкурентності Львова”, “зростанням індексу промислового та аграрного виробництва”, що, загалом, є прямо пропорційним рівню ознайомлення регіональних політичних еліт з кліматичною проблемою.

Публікацію підготовлено у межах проєкту “Курс на акліматизацію Львова” реалізованого ГО “Плато”. Автори: Анжеліка Зозуля, Ярема Гудзоватий.

Ознайомитися із посібником “Кліматичні цілі Львова: гайд для обраних до міської ради” можна за посиланням.