Пригадуємо, як з особливим запалом ми увірвалися у 2022-ий. Набутий досвід конвертувався у цікаві проєкти, загальну та фандрейзингову стратегію розвитку, домовленості про співпрацю з партнерами. Ми щиро мріяли про школу садівництва у Розсаднику, зелений табір у горах та різнотрав’я на вулицях Львова. 

Повномасштабне російське вторгнення 24 лютого докорінно змінило систему координат не лише кліматичної громадської організації локального рівня, але й усього цивілізованого світу.  І тільки завдяки Силам оборони України, безпрецедентний підтримці закордонних партнерів та невтомній праці українців в тилу сьогодні ми розповідаємо про наш рік незламності.

Знайти себе у “Розсаднику”

“Перші тижні війни я називаю “гуманітарним забуттям”. Потік новин, потік запитів, потік емоцій. Всі ми опинилися перед викликом: як визначити те, що ти вмієш робити найкраще, щоб бути корисним тут і зараз” – ділиться виконавчий директор організації Микола Рябика. 

У цей, перший період війни, команда “Плато” знайшла себе одразу у кількох волонтерських напрямках:
– сприяли налагодженню логістичних процесів для доставки гуманітарних вантажів об’ємом більше, ніж 250 тонн (медичні та гігієнічні засоби, їжа для людей та тварин);
– поширили більше 300 000 хлібин серед мешканців Харкова та навколишніх громад разом із Tarilka.org, World Food Programme та Alena Tarasova;
– допомогли 10 українкам долучитися до волонтерського проєкту у Ґдині (Польща) від Centrum Współpracy Młodzieży;
– плели сітки, здавали кров, долучилися до лав Інформаційні війська України.

У момент, коли запит на волонтерство почав йти на спад, прийшло усвідомлення того, що діяльність у кліматичному напрямку в найближчій перспективі для багатьох українців може бути (не) на часі. Переосмислити цю думку допомогло повернення у “Розсадник”. 

Співзасновниця простору Анжеліка Зозуля пригадує: “Зовсім інтуїтивно, переживши хаос перших тижнів повномасштабної війни з росією, ми відчули, що на тлі волання сирен повітряної тривоги, прибуття до Львова нових і нових евакуаційних потягів з вимушено переміщеними особами та розгортання марафону тривожних новин нашим покликанням може стати терапія садівництвом”. 

Вже з квітня 2022-го, всупереч війні, простір запрацював як відкрита платформа для вирощування рослин, занять з гарденотерапії, просвітницьких заходів та просто відпочинку. Загалом за сезон було проведено понад 40 подій різного формату, до яких долучилися приблизно 1300 осіб, зокрема і ВПО.  Фрімаркети, нетворкінги, численні акції спільнотворення наповнювали відвідувачів вірою в життя та Перемогу. А також об’єднали навколо простору команду невтомних волонтерів, що продовжує поступово зростати. 

Завдяки підтримці партнерів у просторі з’явилися тераса для проведення заходів, сенсорна доріжка, парклети, два стінописи, чотири нових компостери, плодово-ягідний сад, а також огорожа. А ще стало в рази чистіше: вивезено понад 16 вантажівок змішаних відходів (частину було відсортовано), що накопичувалися тут десятиліттями. 

Частина вирощеного врожаю була реалізована з благодійною метою, виручені кошти спрямовувалися на підтримку Збройних Сил України. Ще частина – була  передана бістро “Інші” Євгена Клопотенка  для приготування безкоштовних обідів для постраждалих від війни. 

“Я вірю в те, що ця ідея є великою та світлою також тому, що сьогодні ми розкриваємо для людини цілющу роль природ, а завтра це повинно спрацювати так, щоб ця людина не наважалися завдавати  довкіллю кривди” – акцентує Анжеліка Зозуля

Провести локальну кампанію про залежність від російської нафти

Нафта, газ, вугілля не лише штовхають клімат планети до катастрофи, а й фінансують війну в Україні. Саме тому з травня організація стала партнером The Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty (глобального Договору про нерозповсюдження викопного палива).

Договір про нерозповсюдження викопного палива – це засіб для організованої відмови від викопного палива та просування справедливого енергетичного переходу у всьому світі. Ініціатива має на меті заповнити пробіли та підсилити Паризьку угоду, зокрема:
– зупинити нові проєкти з видобутку викопного палива по всьому світу (нерозповсюдження);
– скоротити видобуток існуючих запасів, щоб залишитися на траєкторії глобального потепління в 1,5ºC (чесна відмова);
– підтримати перехід світу до відновлюваної енергетики (справедливий перехід).

У межах цього напрямку ми провели просвітницьку кампанію, спрямовану на переоцінку значення викопних ресурсів агресора для майбутнього розвитку громади.

Долучитися до експедиції Ганноверщиною

У серпні ми стали співорганізаторами молодіжного обміну “Досліджуємо сталість” у форматі велосипедного туру німецькими містами і екопоселеннями. 

Координаторка проєкту Діана Попфалуші ділиться, що, серед іншого, під час візиту змогла довідатися про міське садівництво та систему його роботи у місті Ганновер: “Все максимально децентралізовано та з мінімальним втручанням у роботу садів. Хоча у перший сад з мігрантським бекграундом нам не вдалось потрапити, інші два сади були чудовим місцем для огляду.

Nachbarschaftsgarten Baulücke – або ж українською “незабудована територія” – город, який заснували у 2019 році на території подвір’я колишнього ткацького цеху. Зараз там є 32 грядки загального користування, команда, яка працює над його розвитком, складаючи план поливу грядок, проводячи різні воркшопи тощо. На території є компостер, вуличні меблі для проведення часу, а також контейнер з дощовою водою для поливу рослин. За схемою дуже подібний до нашого улюбленого “Розсадника”: відкрита територія, доступна для всіх, але з чітким планом розвитку”.

Під час проєкту учасниці проводили інтерв’ю та збирали інформацію, яку в подальшому запланували використовувати для створення подкастів та відеоблогів. Участь у проєкті взяли також учасники з Німеччини та Сербії.

Підсилити екожурналістику 

Медіа відіграють важливу роль у повсякденному житті: вони транслюють інформацію та допомагають сформувати бачення тієї чи іншої проблеми. Усвідомлюючи це, ми стали партнерами “SDG Media Camp” – міжнародного проєкту від IDEM e.V., який має на меті підсилити екожурналістику в Україні.

Медіакемп відбувся з серпня по грудень у змішаному форматі. Зокрема, влітку учасниці пройшли відбір до “SDG Media Camp” та мали можливість доповнити свій журналістський досвід знаннями про Цілі сталого розвитку, а також рішення, що стосуються клімату у Берліні разом із представниками_цями з інших країн.

Співпрацювати з освітянами

За даними U-Report 70,5% опитаних з числа учнівської молоді дізнається про “зелені проблеми” не з шкільної програми, а з соціальних мереж. При цьому 19,1% з них не готові долучитися до екологічних ініціатив, оскільки не вірять, що здатні на щось вплинути.

Ми віримо у спроможність освітян надихати молодь на дружні до довкілля зміни, а тому запросили їх до участі у проєкті “Майбутні змінотворці задля кращого клімату”, що відбувся у два етапи.

Під час першого учасники отримали змогу покращити знання про зміну клімату та сталий розвиток, оволодіти новими освітніми методиками та креативними інструментами залучення молоді, розробити власні екологічні / кліматичні програми позашкільної освіти для молоді віком 13-16 років. Ця співпраця відбулася у онлайн-форматі. Усі, хто успішно завершили проходження цього етапу, нагороджені сертифікатами та тематичними подарунковими наборами, а також запрошені до участі у відборі на екологічний дизайнатон.

Другий етап передбачав участь у екологічному дизайнатоні восьми команд, до складу кожної з яких увійде учасник онлайн-навчання та 3 школярів віком 13-16 років. Дизайнатон відбувся у Львові 6-8 жовтня.  За ці короткі 2 дні учасники ознайомилися із впровадженими у Львівській громаді екологічними проєктами, а також доопрацювали розроблені на попередньому етапі екологічні / кліматичні програми позашкільної освіти (ознайомитися зі Збіркою можна за посиланням). 

Приємним бонусом для авторів 4 найкращих програм стала навчальна поїздка до Берліна. 

“За три дні поїздки ми відвідали дев’ять організацій в різних частинах міста і отримали цінні знання про досвід взаємодії приватних інституцій, громадських організацій, наукових установ із школами та громадою міста” – ділиться враженнями Kyrochenko Irina, одна з учасниць візиту.

Серед локацій, які найбільше запам’яталися освітянкам: лабораторія цифрової освіти для сталого розвитку “GoodLab”, Вільний університет Берліна, молодіжна організація “Bund Jugend” та екологічний центр “Ökowerk“. Разом з нашою командою участь у програмі брала група з Грузії під координацією колег і колежанок з მწვანეები • Mtsvaneebi.

Популяризувати DIY-рішення

Рух “Do It Yourself” (скорочено — DIY), або “зроби сам”, є одним з найпотужніших трендів у суспільстві та важливою трансформаційною хвилею. В основі концепції DIY-урбанізму  — тактичні та зазвичай недорогі рішення, що роблять громадські простори у містах більш цікавими, функціональними та відкритими до соціальної взаємодії. З огляду на постійне загострення глобальної кліматичної кризи та поглиблення проблем, пов’язаних з продовольчою безпекою, інструменти “зроби сам” набули широкого поширення, зокрема і в міському садівництві та городництві.

У межах проєкту під назвою “DIY for climate” ми об’єднали молодих активісток і експерток у сферах охорони довкілля, урбаністики та містобудування, зацікавлених у реагуванні на наслідки кліматичної зміни. 

У вересні-грудні відібрані учасниці долучалися до навчальних вебінарів, тематичної тижневої поїздки до Берліна, а також втілили власне природоорієнтоване рішення у “Розсаднику”, змайструвавши експериментальну конструкцію для накопичення дощової води. Вона дозволяє збирати опади у резервуар, а потім використовувати воду для поливу рослин.

Підсумовуючи проєкти, зібрали набуті знання та досвід у Збірку DIY-ідей для міського садівництва. Зокрема, до неї увійшло 10 швидких, дешевих та дієвих рішень про вирощування рослин, раціональне використання ресурсів, підтримку біорізноманіття та зонування просторів.

Ще 5 цікавих фактів про рік, що минува:

1. Новини “Трикутника змін”. Восені розпочато підготовчі роботи з облаштування транспортного хабу на перехресті вулиць Бандери та Чупринки, а вже навесні у межах простору мають облаштувати зупинки громадського транспорту з в’юнкими рослинами, вуличні меблі та висадити дерева. Вболіваємо за те, щоб наша ініціатива комплексних перетворень та адаптації простору до наслідків кліматичної зміни реалізувалася в терміни та якісно. 
2. Участь у СОР27. У листопаді наша Diana Popfaluschi долучилася до міжнародних кліматичних переговорів, де стала своєрідною амбасадоркою України, розповідаючи про війну, її вплив на довкілля та життя людей.
3. Особливий гість у “Розсаднику”. У серпні у просторі відбулася акція спільнотворення муралу на тему продовольчої безпеки та війни. Куратором процесу став художник з США – Бенджамін Свотез, який створив мурали у більш, ніж 40 країнах світу, взяв участь у понад 90 міжнародних мистецьких виставках та впродовж 15 років керує проектами творчої психосоціальної підтримки.
4. Настанови для бажаючих створити власний сад-город у місті. Враховуючи те, що з початком російського вторгнення та наближенням продовольчої кризи міста в Україні охопив справжній садівничо-городний бум, підготували розгорнутий матеріал про те, як зайнятися городництвом і водночас не порушити закон.
5. На правах анонсу. У 2022-му році ми також провели велику дослідницьку роботу, пов’язану із дослідженням практик викошування газонів у громадах з точки зору права, ботаніки та урбанстики. Вже навесні плануємо презентувати ці напрацювання громадськості. Зокрема представимо рекомендації для органів місцевого самоврядування щодо того, як переглянути діючі підходи з врахуванням фактору кліматичної зміни.

Щиро дякуємо за співпрацю у 2022-му році нашим партнерам – Австрійське бюро кооперації у Львові, АЕМУ, Бістро ІНШІ, Бум-Бу-Ру-Рум, БУР, ГО Еко Місто Чернігів, ГО Тарілка, Дзига, ЕкоРубрика, Екотерра, Еспресо Захід, Євген Клопотенко, Європейський Союз – ЄС, Жіночий енергетичний клуб України, Ліпка-Здибка, Ліцей Львівський, ЛКП “Зелене місто”, ЛКП “Зелений Львів”, ЛКП “Центр розвитку туризму м. Львова”, Львівська міська рада, Нідерландський Гельсінський Комітет (НГК), Офіс Дій, Пермакультура в Україні, Пласт Львів, Пояснизаеко, ПРООН в Україні, ПУС – Платформа усвідомленого споживання, Сади Перемоги, Сихів медіа, Суспільство і довкілля, Українська академія лідерства, Українська кліматична мережа, Управління екології та природних ресурсів ЛМР, Федеральне міністерство закордонних справ Німеччини, Феміністична Майстерня, Фонд EVZ, Харківська школа архітектури, CWM, Dixi Group, Dream About Antarctica (Маркіян Прохасько), EcoVisio, Gartenpolylog, GIZ, GPP – Global Project Partners e.V., IDEM – Institute for Democracy, Media and Cultural Exchange e.V., Internationaler Arbeitskreis e.V., JANUN e.V., Pixlab. Простір дизайну та медіа STAND, The Fossil Fuel Non-Proliferation Treaty, What if, WWF-Україна та усім причетним до розбудови простору “Розсадник”.

З фінансовим звітом організації за 2022-ий рік можна ознайомитися за посиланням.