Три роки тому спільнота небайдужих до довкіллєвих викликів львів’ян_ок згуртувалася навколо великої мети – зблизити людину та природу у міському просторі. У якості формату обрали urban gardening та заснували у парку “Залізна вода” простір міського садівництва та городництва “Розсадник”.
За три сезони спільнодій, шляхом проведення толок та diy-воркшопів, з території вивезли понад 15 вантажівок сміття, облаштували понад 20 грядок для вирощування рослин, створили 6 компостерів для органічних відходів та провели понад 170 різноформатних подій для понад 3200 осіб.
Раз у раз простір руйнує стереотипи: сад-город – це не тільки про продовольчу безпеку, але й про адаптацію громади до наслідків кліматичної зміни, поширення зелених цінностей, а також про соціальну згуртованість та партисипацію. Про те, що спільного між вирощуванням городини та впливом на розвиток громади – ділиться ГО “Плато”.
Громадська участь – це про тяглість. В умовах викликів, зумовлених війною, забезпечення цієї тяглості через адміністрування формальних партисипативних інструментів стає для громад істотним викликом. На прикладі Львова бачимо, як щонайменше третина декларованих механізмів у 2022-2023 роках опинилися на паузі, а кількість залучених до процесів містян_ок скоротилася на 60%.
Та чи справедливо перекладати всю відповідальність за діалог на орган місцевого самоврядування? Організації громадянського суспільства здатні запроваджувати інструменти горизонтальної участі, орієнтованої на розбудову співпраці різних зацікавлених сторін задля досягнення загальної мети. Приклад простору міського садівництва та городництва “Розсадник” демонструє можливий потенціал зелених громадських просторів (парків, скверів, ботанічних садів, садів-городів, зелених зон, прилеглих до закладів освіти, охорони здоров’я та інших) для активізації участі з фокусом на процеси відбудови. Практики залучення громадян за таких умов можна поділити на декілька рівнів – інформування, консультування та спільне ухвалення рішень.
Інформування: проблема існує та потребує вирішення
“Розсадник” існує, щоб зацікавлювати зеленою тематикою, формувати надивленість про добрі практики та примножувати запит від мешканців на включення екопитань до порядку денного громади.
“Фундаментом партисипації для нас є інформування. Без необхідних знань, мешканці_ки не можуть бути включеними у процес напрацювання та ухвалення рішень, бо інколи можуть навіть не здогадуватися про існування довкіллєвих проблем. Здавалося б, логіка цих причинно-наслідкових зв’язків зрозуміла, але зміни на рівні цінностей відбуваються вкрай повільно, тож попереду багато роботи” – ділиться співкоординаторка простору Анжеліка Зозуля.
Завдяки проблемноорієнтованості, громадські простори дозволяють робити інформування наскрізним. У “Розсаднику”, можна побачити, як відбувається “занурення” відвідувачів_ок у процес пізнання. Замість глобальних екопроблем, як наприклад, забруднення світового океану, вирубка лісів Амазонії, розглядаються локальні проблеми – значення компостування, озеленення прибудинкових територій. Немає неважливих дій: вазонок на балконі – це також про партисипацію.
Саме тому одним з найбільш органічних форматів інформування у просторі стали зустрічі “Клубу міського садівництва”: цикл із 11 теоретично-практичних занять відвідало понад 150 учасників_ць. У межах окремих блоків розглянуто теми планування зелених просторів, вибору рослин та догляду за ними, переробки органіки, форматів вирощування городини у місті тощо. За задумом, вплив цих заходів матиме прояв у покращенні якості просторів, створенні мереж сусідства, зміцненні локальних спільнот, підвищенні безпеки та карбуванні місцевих ідентичностей.
Інший напрям – підсилення діяльності міських садівників. Починаючи з 2021 року, міські садівники складають плани робіт з догляду за рослинами, наглядають за їх виконанням, а також консультують мешканців. Однак обізнаність львів’ян про їхню діяльність залишається доволі обмеженою. Для того, щоб це змінити у просторі проводять ознайомчі заходи та поширюють тематичні матеріали, спрямовані на пізнання специфіки роботи, сфер відповідальності садівників, обмін контактами та обговорення питань, що непокоїть.
“Знайомство з садівниками було надзвичайно цінним, оскільки ми змогли побачити, що по ту сторону від активістів, є люди, які поділяють спільні з нами цінності, яким також хочеться зелених змін на краще. Але не завжди вони можуть досягнути цих змін швидко, найчастіше потрібно докласти багато зусиль і потрібно знати, що мешканці підтримують ці рішення” – Наталія Гаєцька, волонтерка та учасниця заходів простору “Розсадник”.
У форматі модерованих публічних обговорень у “Розсаднику” проводилися й інші зустрічі. Так, можна навести приклад обговорення, спікер_к_ами якого були депутати комісії екології Львівської міської ради. За результатами цієї зустрічі гості “Розсадника” дізналися про роль обранців_иць у просуванні зеленого порядку денного громади в умовах війни та взяли участь у тематичній нетворкінг-сесії.
“В мене був досвід письмового звернення до депутатів екологічної комісії. На нього відповіли, але це був “сухий” витяг із протоколу: “слухали” – “вирішили взяти до уваги”. Під час зустрічей наживо за зразком тієї, що відбулася у “Розсаднику”, з’являється можливість зрозуміти контекст, в якому приймаються рішення, сторони отримують можливість для неформальної взаємодії, для обміну припущеннями та побоюваннями чого не вийде зробити на папері” – Мар’яна Волошин, учасниця заходів простору “Розсадник”.
Консультування: порадьте, як краще
Інструменти консультування та локального аналізу широко використовуються у просторі “Розсадник” для кращого розуміння потреб та зацікавлень цільової аудиторії, пошуку партнерів та ресурсів, розробки стратегії перетворень у межах простору.
Наприклад, під час розробки просторової концепції «Розсадника» було використано поєднання різних методів досліджень та вивчення простору: виконання натурних обстежень зелених насаджень, аналіз топозйомки, фотофіксацію, підготовку опорного плану для подальшої проектної роботи тощо. Важливим етапом стало проведення фасилітованого тематичного воркшопу із залученими фахівцями_чинями у сферах архітектури, містопланування, урбаністики, під час якого вдалося напрацювати кілька напрямків розвитку ділянки та наповнення її функціями. Згодом спільні особливості цих планувань лягли в основу розробки концепції.
У частині пошуку нових учасницьких форматів консультування було використано метод дослідницьких прогулянок. За підсумками таких консультацій у сезоні 2023 року, команда зібрала понад 140 різноманітних думок, що стосувалися тем почуття безпеки, зручності навігації, інклюзивності, видового біорізноманіття.
Також застосовувалися методи підвішених запитань, мапування проблем та ідей, а також діалог у форматі “мобільного офісу-рецепції”.
“Нині у “Розсаднику” відсутні придатні для проведення заходів будівлі та немає співробітників, що чергували б у просторі на постійній основі. Відтак інструмент “мобільний офіс-рецепція” дозволив дослідити життя простору у позаподієвий час. Здійснивши понад десяток таких чергувань, команда змогла доповнити свої уявлення про відвідувачів_ок простору, їх улюблені зони та формати дозвілля” – ділиться співкоординаторка простору Анжеліка Зозуля.
Спільне ухвалення рішень: право на місто тут і зараз
На прикладі “Розсадника” взаємодії цього рівня найлегше проілюструвати через стале партнерство громадських об’єднань “Плато” та “Екотерра” із Управлінням екології та природних ресурсів Львівської міської ради та балансоутримувачем території — ЛКП “Зелений Львів”. Сторони взяли на себе зобов’язання спільно діяти із метою розвитку простору та закріпили ці наміри Меморандумом у вересні 2021 року. На регулярній основі ними підтримується діалог щодо актуальних викликів та перспектив стратегічного розвитку співпраці, що створює успішний прецедент ефективного міжгалузевого співробітництва.
“За три роки ми з партнерами подолали довгий шлях: від побоювань публічного осуду, що у парку вирощують городину до підписання меморандуму про співпрацю, а також визнання наших спільних дій екоінноваційними та відповідальними. Ми цінуємо цю довіру та заохочуємо інші органи місцевого самоврядування не боятися довіряти громадським організаціям, а громадські організації – налагоджувати партнерство з органами місцевого самоврядування” – Микола Рябика, виконавчий директор ГО “Плато”, співкоординатор простору “Розсадник”
Але є і інші формати. Проведення регулярних командних зустрічей із волонтер_к_ами допомагає у реагуванні на позитивні та негативні аспекти співпраці з різними стейкхолдерами, корегуванні пріоритетів розвитку простору, визначенні тематики майбутніх активностей тощо. Волонтер_к_и мають можливість давати відгуки щодо проектів, у яких вони беруть участь, за допомогою ініціювання зустрічей або проходження анонімного опитування. Усередині спільноти сформовано підгрупи за різними сферами відповідальності – нагляд за процесом компостування, догляд за конкретним типом грядок, просторове планування тощо.
Цікавим є й те, що тільки третину з числа волонтерів_ок становлять мешканці_ки Львова, натомість решту – особи, що переїхали жити у громаду, у тому числі у зв’язку із повномасштабним вторгненням росії в Україну 24 лютого 2022 року. Для них “Розсадник” – про приналежність до спільноти та можливість впливати на зміни у громаді нарівні з корінними львів’ян_к_ами. Формат такої взаємодії є важливими в контектсі подолання викликів соціальної згуртованості, розбудови діалогу на рівні локальних спільнот.
До спільного ухвалення рішень у випадку громадських просторів справедливо відносити також і акції спільнотворення. “Розсадник” популяризує використання DIY-підходу у переосмисленні простору. Таке залучення сприяє появі відчуття більшої пов’язаності із простором та більшої відповідальності за його стан, реалізації права на місто у реальному просторі.
Набутий досвід свідчить про широкий потенціал для урізноманітнення функцій парків, як громадських просторів, що сприяють поширенню зелених цінностей. Форматів такого залучення може бути безліч, з частиною вже апробованих у просторі можна детальніше ознайомитися із тематичного case study “Зелена партисипація у Львові. Досвід (пере)завантаження”.
