Скористатися вбиральнею зможуть відвідувачі заходів простору міського садівництва та городництва “Розсадник”. Ініціатива належить громадським організаціям “Екотерра” та “Плато”. Про переваги, особливості роботи та обслуговування безводного туалету, а також про перспективи масштабування такого досвіду – розповідаємо у матеріалі.
За даними ООН близько двох мільярдів людей у всьому світі сьогодні не мають доступу до безпечної питної води, а приблизно половина світового населення відчуває серйозний дефіцит води принаймні кілька місяців на рік. Прогнози стверджують, що зростання населення тільки поглиблюватиме проблему.
Не уявним, а реальним дефіцит води є і для українців. Ще у 2014 року, ми посідали 124 місце зі 181 країни у світі за цим показником. Відсутність ефективної державної політики, кліматична криза та бойові дії аж ніяк не сприяють покращенню ситуації. Згідно з прогнозами Інституту водних проблем і меліорації, вже до 2050 року Україні доведеться імпортувати питну воду.
Попри такі невтішні прогнози, чимало питної води, у прямому сенсі спускається у туалет. Середньостатистична людина справляє малу нужду мінімум 7 разів на добу. Нескладні підрахунки показують: щодня у такий спосіб використовується близько 40 літрів води, а якщо додати, що ми також ходимо по-великому, за рік змивається 14 500 літрів води. Те, що могло стати 60 000 склянками води для пиття забруднюється фекаліями та папером та стає “чорними водами”.
“На відміну від “сірих вод”, що утворюються на виході з рукомийників, душу або ванни, посудомийної і пральної машин, “чорні води” дуже складно очистити для повторного використання. Навіть великі очисні споруди забезпечені активними бактеріями з цим не завжди справляються” – розповідає авторка ідеї, президентка Львівської міської громадської організації “Екотерра” Наталія Чоловська.
Безводний, або як його ще називають, “сухий” туалет – один з можливих кроків назустріч вирішенню проблеми. Принцип його роботи полягає в заміні водяного змиву на інші методи обробки і утилізації. У деяких моделях безводних туалетів відходи переробляють хімічно та навіть спалюють, але найпоширенішою формою переробки є компостування. Для встановлення у просторі “Розсадник” вибрали саме таку модель.
Приміщення вбиральні ззовні мало чим відрізняється від звичайного вуличного туалету. Головна відмінність – зсередини – спеціальна форма вмонтованого сидіння, що дозволяє відокремлювати сечу від твердих відходів. Завдяки цьому зменшується їх кількість та зникають неприємні запахи, притаманні традиційному туалету з вигрібною ямою. Таке сидіння від шведського бренду Separett подарували для простору партнери з Коаліції “Чиста Балтика”. У мережі Інтернет такий девайс зазвичай коштує від 70 до 100 євро. Систему під’єднали до 2 окремих ємностей: одна для збору сечі, інша – для фекалій. Після звичного користування туалетом тверді відходи рекомендується присипати деревною тирсою або стружкою.
По мірі заповнення ємностей, їх потрібно буде замінювати. Але проблему відходів також пропонують перетворити у рішення.
“Сечовина – це, по суті, азотне добриво і за півроку її можна повторно використовувати для удобрення присадибних ділянок, у сільському господарстві. Те ж саме можна сказати за тверду фракцію, яка з часом може бути перекомпостованою та перетворитися на торф. Ми маємо необмежений ресурс і можемо бути частиною природи, не виходити з неї” – наголошує Наталія, додаючи що сама користується такою вбиральнею на дачній ділянці вже четвертий рік.
Туалет у “Розсаднику” став першою безводною вбиральнею у громадському просторі не тільки Львова, але й України в цілому. Співзасновник простору та виконавчий директор ГО “Плато” Микола Рябика ділиться: “Місія “Розсадника” – екопросвітництво та популяризація природоорієнтованих рішень. На регулярній основі ми проводимо різноманітні заходи, більше 2500 осіб вже відкрило для себе простір, а тому питання появи вбиральні було доволі гострим. Ми радіємо, що вдалося знайти дружнє для довкілля рішення та водночас зробити простір більш комфортним для відвідувачів”.
Розповідаючи про саму будівлю, співрозмовник говорить, що на допомогу у її створенні прийшли колеги з Zhoglo workshop. Конструкція туалету виготовлена з уживаних дошок, що раніше були будівельними піддонами. В якості даху використано шифер, знайдений у просторі, що відповідає концепції максимального перевикористання ресурсів.
Підсумовуючи, варто наголосити, що безводний туалет зменшує використання води, розвантажує очисні споруди громади, є легким та дешевим у обслуговуванні. Але ще однією його перевагою є можливість використання у віддалених районах, де водопостачання обмежене або неефективне. У ЛМГО “Екотерра” діляться, що раніше, завдяки партнерству з шведською Коаліцією “Чиста Балтика” декілька вбиралень було встановлено у сільських школах на Львівщині, де діти потерпали від незручностей. За кордоном таке рішення часто використовується на острівних курортах та у межах заповідних територій. Так, наприклад, вермикомпостні “сухі” туалети, що є поширеною практикою у Німеччині та Франції, у 2021 році оселилися і в нацпарку “Slovenský raj” у Словаччині.
Довідково: «Розсадник» — публічний простір популяризації міського садівництва та городництва, який з 2021 року розбудовується у парку «Залізна вода» силами громадських організацій «Плато» та «Екотерра», небайдужих мешканців, міжнародних інституцій, свідомого бізнесу за підтримки управління екології та природних ресурсів Львівської міської ради та ЛКП “Зелений Львів”. Стежити за анонсами подій можна за посиланням: https://t.me/rozsadnyk.
