У 2021 році за інціціативи громадської організації «Плато» було реалізувано низку проєктів, спрямованих на популяризацію природоорієнтованих рішень у громадах України, продовжено адвокацію впровадження комплексної кліматичної політики у Львові, розпочато створення простору міського садівництва та городництва “Розсадник”, створено можливості для участі молоді у міжнародних тематичних заходах та видано 3 просвітницькі посібники. Детальніше про цей рік у огляді нижче.

“Полювання” на довкіллєві проблеми

«Сафарі для громад» – це освітній проєкт, який з 2019 року реалізується Програмою розвитку ООН в Україні задля популяризації природоорієнтованих рішень у відповідь на найгостріші довкіллєві виклики сьогодення — наслідки кліматичної зміни, нераціональне використання природних
ресурсів, збіднення біорізноманіття тощо.

У 2021 році ми координували проєкт, навчальна частина якого охопила учасників_ць з більш, ніж 100 громад України. У Рівному, Кропивницькому, Полтаві, Червонограді та Мирнограді також відбулися вже традиційні для формату “сафарі” дослідницькі полювання. До участі у них запрошувалися як індивідуальні учасники_ці, так і команди однодумців_иць. З-поміж їх ідей на конкурсних засадах було обрано 4 переможців проєкту.

Головною відзнакою у 30000 гривень нагородили команду GREENstreet за ідею пристосування до наслідків кліматичної зміни простору на вулиці Київській у Рівному. Облаштуванням “Медової алеї”, яка дозволить збільшити біорізноманіття та покращуватиме емоційний стан мешканцівок, поблизу провулку Львівський займається команда Fungi з Мирнограда. Їх проєкт опинився на другому місці рейтингу журі та отримав підтримку у 20000 гривень. Команда “Еко Зміна” з Рівного отримала підтримку у розмірі 10000 гривень на облаштування кишенькового парку на вулиці Гагаріна у Рівному, який сприятиме покращенню якості повітря та зменшенню шумового навантаження на користувачівок простору. Екстраподарунком відзначено ініціативу “Сад на даху 2.0” з Кропивницького. Виграні у межах проєкту 10 000 гривень авторк_и ідеї використали для створення додаткових контейнерів для вирощування рослин на даху освітньо-культурного простору “Гончаренко Центр”.

У жовтні 2021 року у фокусі проєкту опинилася тема раціонального поводження з органічними відходами. Ювілейне, п’яте, «полювання» зібрало рекордну кількість учасників — 357. У межах проєкту також відбувся конкурс, у багатоквартирному будинку переможця якого організатори запровадили пілотну ініціативу з компостування.

Призером конкурсу став Сергій Колесник з Миколаєва – член правління одного з п’яти ОСББ житлового комплексу “Північна зірка”, в якому проживає майже 1500 мешканців. Саме для їх потреб організатори та експерти допомогали налагодити процес сортування органіки через проведення навчань та поширення інформаційних матеріалів, а також встановили компостувальний майданчик. Рекомендації щодо проведення “Сафарі для громад: компостування в містах” розміщені на сторінках тематичного посібника.

Розбудова простору “Розсадник”

На початку 2021 року з’явилася також ідея створення публічного простору для комплексної популяризації сучасного міського садівництва та городництва. Разом з Львівською міською громадською організацією “Екотерра”, маючи попередній досвід втілення проєктів екологічного спрямування та надихнувшися історією міського городу “Himmelbeet” (місто Берлін, Німеччина), ми вирішили, що настав час створити щось подібне й у Львові. Невдовзі до проєкту було запрошено представників громадської спілки “Пермакультура в Україні”: в 2016 році вони започатковували міський город у Парку культури і відпочинку імені Богдана Хмельницького, який профункціонував нетривалий час, але дав чимало досвіду.

Напрацювавши загальне бачення простору три громадські об’єднання звернулися до Львівської міської ради з пропозицією спільно популяризувати міське садівництво та городництво, та, зокрема, допомогти з вибором ділянки під майбутній простір. Підтримкою вдалося заручитися з боку Управління екології та природних ресурсів ЛМР і ЛКП “Зелений Львів”. Відтак вдалося оглянути декілька ділянок в різних районах міста. Серед локацій була одна, яка здалася оптимальною для розвитку саду-городу – територія колишнього квіткового господарства №1 в парку “Залізна вода”, де зараз і розвивається простір “Розсадник”.

Першу толоку з розчистки території вдалося організувати невдовзі після першого огляду території – у квітні 2021 року. Суботнього дня вперше за багато років у межах квіткового господарства було настільки багато людей: понад півсотні активних містян згуртувалися й дали потужний старт “Розсадника”. Тоді було зібрано по декілька десятків мішків зі змішаним сміттям, а також відсортованою вторсировиною – склом і пластиком.

Окрім прибирань впродовж подальших місяців ініціатори поступово почали організовувати екологічні просвітницькі події та висаджувати городину в наявні на території грядки, які вдалося розчистити з-під сміття та чагарників. Наприкінці серпня в межах “Майстерні міста” у просторі відбувся мініфестиваль “Врожай вражень”, у межах якого було облаштовано дві високі теплі грядки. Зокрема, під час цієї подіїі було зафільмовано інструкцію про створення міського саду-городу на прикладі “Розсадника”.

Хоч “Врожай вражень” і був подією, приуроченою закінченню сезону, але сезон на цьому не закінчився. У жовтні до Львова завітали представники “Гартенполілог”, які розвивають міське садівництво у Австрії. Вони мережують сади-городи, яких лише у місті Відень нараховується близько 200! Разом із гостями та за підтримки Австрійського бюро кооперації у Львові в просторі постав перший компостер, у який було заселено черв’яків.

Фінальною інтервенцією року стала підтримка GIZ, завдяки якій у просторі було встановлено 12 підвищених дерев’яних грядок і дві виноградні шпалери.

Делегатка від “Плато” – на кліматичних переговорах COP 26

З 31 жовтня до 12 листопада 2021 року  Великобританія у партнерстві з Італією, приймали кліматичну конференцію COP26. У складі молодіжної делегації від України участь у заході взяла 24-річна львів’янка, членкиня громадської організації “Плато” Ніна Рубаха. 

“З порядку денного Конференції чітко зчитувалися чотири основні теми, закріплені Паризькою угодою: забезпечення «глобального нульового викиду вуглецю», захист громад і природних середовищ існування, мобілізація фінансів та спільна робота для досягнення цілей” – характеризує адженду заходу кліматична активістка зі Львова Ніна Рубаха.

Попри те, що багато хто з провідних експертів вже встиг назвати фінальну версію домовленостей недостатньою для зупинення кліматичної кризи, не можна не погодитися, що підсумки Конференції – це компроміс, який враховує інтереси і протиріччя різних сторін та є важливим кроком вперед. Зокрема, відрізняє цей саміт від попередніх особлива акцентованість у темі адаптації громад і природних середовищ існування до впливу зміни клімату. 

Кліматична петиція – запит на дієві рішення до ОМС

У липні еколог та виконавчий директор ГО “Плато” Микола Рябика ініціював збір підписів під е-петицією  “Львову потрібен план дії для протидії негоді”. За його словами ініціатива стала реакцією на два потужні буревії, що пронеслися у червні – на початку липня, що особливо чітко показали непристосованість громади до наслідків кліматичної зміни.

“Протидія стихійним явищам на локальному рівні потребує якісного міського менеджменту та системного реагування у секторах містобудування, мобільності, енергетики, управління зеленими насадженнями, охорони здоров’я, освіти тощо” — йдеться у тексті петиції.

Під час проведення інформаційної кампанії за збір підписів у організації неодноразово наголошували, що проблема є комплексної та окрім довкіллєвого містить безпековий та фінансовий компоненти.  4 листопада 43 голосами обранці на пленарному засіданні Львівської міської ради підтримали запит мешканців.

Наступним процедурним кроком після розгляду петиції депутатами є формування дорожньої карти реалізації ініціативи. Відповідальність за її підготовку покладена на департамент житлового господарства та інфраструктури й управління екології та природних ресурсів департаменту містобудування.

У документі має бути затверджено терміни проведення дослідження вразливості громади до наслідків кліматичної зміни, розробки та затвердження Плану адаптації та закріплено відповідальних за впровадження кліматичної політики.

Зелена партисипація в дії

Вже другий рік поспіль ГО “Плато” співпрацювала з Львівською міською радою у межах конкурсу соціо-культурних проєктів “Зробимо Львів кращим”. Цього разу ідея проєкту полягала у висвітленні потенціалу природоорієнтованих рішень шляхом створення тематичного каталогу, з яким можна ознайомитися за посиланням.

Паралельно було проведено інформаційно-просвітницьку кампанію, спрямовану на популяризацію посібника та окремих успішних громадських кейсів. Зокрема, у процесі реалізації завдань проекту команда створила 4 просвітницько-промоційні кепшн-відео та записала 5 текстових інтерв’ю для поширення у засобах масової інформації – із Оксаною Софіянчук, активісткою, яка займається збереженням різнотрав’я в сквері на вулиці Кульчицької, Володимиром Баб’як, активістом, що реалізував проєкт біодренажної системи стадіону школи №40, Ігорем Кідиком, активістом, що розвиває парк «Горіховий Гай», Наталею Кузьмою, активісткою, яка захищає Торфовище Білогорща, Василиною Гарбар, ландшафтною дизайнеркою, яка реалізує природоорієнтовані проєкти у Львові, Тетяною Чучко, пермакультурною дизайнеркою, яка популяризує продовкіллєві рішення серед львів’ян.

Молодіжний обмін “Youth for Nature”

З 5 по 15 липня у мальовничому куточку Поморського воєводства, що на півночі Польщі, на пермакультурній фермі “Жива Земля” у селі Закшево відбувся міжнародний обмін “Youth for Nature”. Участь у ньому взяли 24 учасники та учасниці з України, Іспанії, Білорусі та власне Польщі. Приготування до проєкту тривали майже два роки. Попри карантинні обмеження обмін все-таки відбувся наживо, а не у форматі онлайн.

ГО “Плато” висловлює слова подяки партнерським організаціям Sustinea, New Faces та особливо Centrum Współpracy Młodzieży за чудову організацію проєкту, а також програмі Erasmus+ за його фінансову підтримку.

Перспективи для “трикутника змін”

Минулоріч ми облаштовували в межах простору на перетині вулиць Бандери та Чупринки перший громадський дощовий сад та займалися вертикальним озелененням стіни опорядження. Цього року історія перетворень у межах простору має продовження.

В рамках реконструкції вулиці Степана Бандери тут планують облаштувати громадський простір. Зокрема, передбачено розміщення більше десятка дерев, двох великих зелених зупинок, питного фонтанчика, вуличних меблів та одразу кількох елементів мобільності. 

Простір планують адаптувати до зміни клімату, щоб зменшити негативний вплив міського середовища на здоров’я мешканців. Окрім цього, простір організують таким чином, щоб зручно було пересідати з одного виду транспорту на інший. На зупинці облаштують прокатні станції, аби скористатись велосипедом чи електросамокатом.

Напрацюванням ідей для проєкту займалася робоча група при Львівській міській раді, скликана за нашої ініціативи восени 2020 року. Проєкт реконструкції простору розробило ЛКП «Інститут просторового розвитку» за фінансової підтримки GIZ.

Різнотрав’я у Львові: бути чи не бути?

Цьогоріч ми також розпочали важливу кампанію, спрямовану на перегляд частоти викошування трави у місті. Наша мета – наголосити на численних перевагах різнотрав’я на противагу звичайним газонам, а також змінити підходи міста у догляді за трав’яним покривом.

Про переваги різнотрав’я для якості повітря, збільшення біорізноманіття, естетики та навіть економії бюджетних коштів можна ознайомитися у комплексному посібнику “Різнотрав’я поруч”.

Також представники організації скерували до всіх районних адміністрацій Львова листи-звернення, в яких пропонувалося виділити у кожному районі по декілька експериментальних ділянок для створення різнотрав’я або ділянок, де б кількість покосів могла бути зменшена до двох разів у рік, однак втілити експеримент так і не вийшло. Наприкінці року організація розпочала співпрацю у цьому напраямку із Нідерландським Гельсінським комітетом.

Каталог природоорієнтованих рішень

Ну і насамкінець, цей рік запам’ятається нам роботою над “Каталогом природоорієнтованих рішень” – виданням з описами ідей, які можна застосовувати для створення комфортних і дружніх до довкілля просторів. Разом з нами над посібником працювали ще 13 організацій. Сподіваємося, що він стане у нагоді представникам місцевого самоврядування та активним мешканцям.

Видання містить описи та інструкції зі створення рішень, які можуть реалізовувати різні залучені сторони із різними бюджетами. Зокрема, активні мешканці можуть власноруч облаштовувати дощові садки, зелені стіни, міські городи, простори біорізноманіття, компостери, а органи місцевого самоврядування – реалізовувати масштабні проєкти на кшталт дощових парків, екодуків, відновлення заплав і меандрів річок.

Щиро дякуємо за співпрацю у 2021-му році нашим партнерам – Австрійське бюро кооперації у Львові, Відлуння, Wody Polskie, Gartenpolylog, Департамент міської агломерації (Творимо місто разом), Еко Місто Чернігів, Екодія, Екоклуб, Еколтава, Екотерра, Еспресо Захід, Європейський Інститут задля Демократії, Європейський Союз – ЄС, Зелений Львів, Інститут міста, ІСАР Єднання, Львівська міська рада, місто Відень, Молодіжний хаб Космодром Червоноград, Молодіжний центр Кіровоградської області, Нідерландський Гельсінський Комітет, Освітній центр з прав людини у Львові, Пермакультура в Україні, Портал “Пошук”, ПРООН в Україні, Сад історій у Рівному, Сихів медіа, Тарілка, Твоє місто, Українська кліматична мережа, Український урбаністичний форум, УКУ, Управління екології та природних ресурсів ЛМР, Фонд захисту біорізноманіття України, Фонд Конрада Аденауера, Форза, Центр міжнародного співробітництва і впровадження проектів, ЦТДЮГ – Центр творчості дітей та юнацтва Галичини, Centrum Współpracy Młodzieży, Eleks, GIZ, UNICEF, What if, WWF-Україна, Zahid.net, Zemlia та усім причетним до розбудови простору “Розсадник”.

З фінансовим звітом організації за 2021-ий рік можна ознайомитися за посиланням.